Поетичною душею українського Донбасу назвали Наталію Головіну валківчани, які зібралися у вітальні нашого музею на творчу зустрічі з поетесою.
     Наталія Максимівна, котра є вимушеною переселенкою із зони бойових дій, два роки тому стала жителькою нашого району. Колишня міська жителька добре освоїлася в селі, швидко знайшла спільну мову із односельцями, які оточили жінку та її стареньку маму увагою і турботою.
    На одному із місцевих свят Наталія Головіна прочитала власного вірша, який так сподобався жителям села, що поклали його на музику та стали співати. Наталію Максимівну запросили стати учасницею вокального ансамблю «Черемшина», створеного при Баранівському Будинку культури, який, серед інших, почав виконувати і пісні на її слова.
    Як стало відомо, Наталія Максимівна, що є за професією журналісткою, поезією захоплюється з юних років. Друкувалася в різних газетах і журналах, навіть видала власну поетичну збірку. На новому місці також запропонувала поетичні твори місцевій районній газеті і відразу знайшла собі безліч прихильників.
    Зібравшись у музеї на творчу зустрічі з поетесою, слухачі захоплювалися не лише змістом її поезії, наповненої мудрістю, житейською правдою, вірою у правду і добро, а й манерою виконання віршованих творів – вмінням щиро й задушевно висловлювати наболіле, просто говорити про складне.
    Підтримати Наталію Головіну під час її творчого звіту в музеї приїхали її нові друзі – учасники ансамблю «Черемшина».